Афоризмы от Анны Франк. Афоризмы, цитаты, высказывания, фразы - Франк Анна

“Людина в світ зерно нести повинна, як зерно носить людям колосок” (Г. Коваль);

“Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю” (Остап Вишня);

“Чого варті наші тамерлани та наполеони без коня?” (Олесь Гончар);

“Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами.” (І.Багряний);

“Світ ловив мене, та не спіймав” (Григорій Сковорода);

“Вічна слава безсмертю хоробрих, які кличуть на подвиг живих!”(Іван Нехода);

“Вкраїна- це море. Воно червоне. Хто сам – потоне, в гурті – переборе” (Лазар Баранович);

“Магнат, як магніт, кожен добре знає: Сей залізо, а той золото притягає” (Іван Величковський);

“У вбогого трохи є,в жебрака нічого. Понад міру в богача, а досить – ні в кого”(Іван Величковський);

“Ніяка в світі сила нас не зламає, бо нас коріння наше в землі тримає” (Г. Дудка);

“Як не буде птахів,то і людське серце стане черствішим” (М. Стельмах);

“Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад” (В. Терен);

“Я знаю: мова мамина – свята, в ній вічний, незнищенний дух народу” (М.Адаменко);

“Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста” (В. Симоненко);

“Любов до книжки виявляється в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку” (М. Коцюбинський);

“Хочу, щоб ніколи, ніколи не зачерствіло серце” (М. Стельмах);

“Поганий той школяр який учителя не переважить” (Леся Українка);

“Ми працю любимо, що в творчість перейшла” (М. Рильський);

“Знай, що в світі найтяжче – це серце носити студене!”(М.Рильський);

“Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе” (Олесь Гончар);

“Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина” (В. Сухомлинський);

“Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім” (В. Коломієць);

“Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” (Т. Шевченко);

“О мово вкраїнська! Хто любить ії , той любить мою Україну!”(В.Сосюра);

“Добру науку приймай, хоч її від простого чуєш; злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив” (Іван Франко);

“Можна вибрати друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати” (В. Симоненко);

” Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її”(В.Симоненко);

“Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити” (Г. Сковорода);

“Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ” (Д. Павличко);

“Не жди ніколи слушної пори – твоя мовчанка може стать ганьбою!” (Д. Павличко);

“Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні” (Г. Сковорода);

“Зло нічого не дає, крім зла” (М. Луків);

“Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті” (М. Сингаївський);

” Не високо мудруй, але твердо держись, а хто правду лама, з тим ти сміло борись!” (Іван Франко);

“В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня…І йде між ними боротьба, і дужчий хто не знаю я…” (О. Олесь);

“Хай живе неоднаковість, слава відмінностям!” (Павло Загребельний);

“Лиш мати – вміє жити, аби світитися, немов зоря” (Василь Стус);

“Не скажу, що й досі вірю я у справедливість юних дум” (Дмитро Фальківський);

“Ти приймеш знов життя і так захочеш жити, його пізнавши глибоко, до дна” (Олена Теліга);

“Щоб юнацтво України присягало свято на прапори жовто-сині за свій край вмирати” (Оксана Лятуринська);

“Ти могутня, рідна мово! Мово – пісня колискова, мово – матері уста” (Іван Багряний);

“Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, чому мені, Боже, ти крилець не дав! Я б землю покинув і в небо злітав” (Михайло Петренко);

“Все ж російський язик, зіпсутий навмання, це ще не українська мова!” (Євген Плужник);

“Гримить! Тайна дрож пронимає народи,- мабуть благодатная хвиля надходить” (Іван Франко);

“Все гине – слава не поляже” (Тарас Шевченко);

” Діла добрих оновлюються – діла злих гинуть”(Тарас Шевченко);

“Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові…”(Тарас Шевченко);

“І гнів, і муку неозору співаю я в ці дні журби, коли лакеї йдуть угору й мовчать раби…” (В. Сосюра);

“Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя злочин” (М. Коцюбинський);

“Хай юність догорить – ми віддані життю і нам воздасться в славі” (Василь Стус);

“Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча” (Іван Котляревський);

“При щирості між людьми при глибокій і міцній симпатії, ніякий риск не страшний”(Леся Українка);

“Орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі”(Леся Українка);

“Мужність не дається напрокат”(Ліна Костенко);

“Ми смертні. Та знайте: народ не вмира”(Б. Олійник);

” Я додам вам раду щиру: і при щасті майте міру”(Леонід Глібов);

” Як не мудруй, а правди ніде діти”(Леонід Глібов);

” Якщо ти за все життя не посадив жодного дерева – плати за чисте повітря” (О. Довженко);

” Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву”(П. Тичина);

“Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи”(Іван Багряний);

“Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди”(Леся Українка);

“Всі великі творіння Данте, Рафаеля, Сервантеса, Шевченка – це теж творіння не пера і пензля, а творіння духу” (Євген Сверстюк);

“В нас вважається хорошим письменником той, хто гарно себе піарить” (Володимир Лис);

“Мистецтво має людину підтягувати і піднімати, воно не має ії опускати” (Галина Вдовиченко);

“Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів” (Іван Франко);


Анна Франк (Аннелиз Мария Франк) - родилась 12 июня 1929 года Франкфурт-на-Майне. После прихода Гитлера к власти скрывавшаяся с семьей от нацистского террора в Нидерландах. Автор знаменитого «Дневника Анны Франк» — документа, обличающего нацизм и переведенного на многие языки мира. Эта книга сразу стала мировым бестселлером. Умерла в начале марта 1945 года, концентрационный лагерь Берген-Бельзен.


Афоризмы, цитаты, высказывания, фразы - Франк Анна

  • Нечестным людям надо платить той же монетой.
  • Боюсь за что-нибудь браться — а вдруг это запрещено?
  • Природа - это единственное, что не переносит подделок.
  • Нечего разыгрывать страдания, если тебе прекрасно живется.
  • О чувствах легче говорить шепотом, чем разглашать их на весь мир.
  • Если ты меняешься, то замечаешь это, когда изменения уже произошли.
  • Будучи честной, можно многого достичь, сохранив при этом достоинство.
  • Хорошо, что никому не нужно ждать ни минуты, чтобы начать делать мир лучше.
  • Я попросила бы господа бога сделать меня такой, чтобы никого не раздражать.
  • Некоторые люди непременно хотят воспитывать не только собственных детей, но и чужих.
  • Пока ты можешь спокойно смотреть на небо, и пока душа у тебя чиста, счастье возможно.
  • За все, что делает христианин, он отвечает лично. За то, что делает еврей, отвечают все евреи.
  • Можно заткнуть людям рот, но нельзя запретить им думать, лишь потому, что они слишком молоды.
  • Человек может быть одинок, несмотря на любовь многих, если никто не считает его самым любимым.
  • Человека узнаешь только после настоящей ссоры. Лишь тогда он показывает свой истинный характер.
  • Пока я могу видеть это, - подумала я, - безоблачное небо и солнечный свет - я не смею грустить.
  • Всегда говорить только правду, потому что чем дольше ее скрываешь, тем труднее потом высказать.
  • Лучше держать свои мысли при себе и ко всем относиться также пренебрежительно, как они относятся ко мне.
  • Привычка болтать — неотъемлемое свойство женского характера. Можно пытаться болтать меньше, но отучиться полностью невозможно.
  • А тот, кто сам счастлив, может дать счастье и другим. Тот, в ком есть мужество и стойкость, тот никогда не сдается и в несчастье.
  • Любовь — это значит понимать другого, делить с ним счастье и горе. И физическая любовь в какой-то момент тоже неотъемлема от этого.
  • Вот это и есть самое трудное в наше время: идеалы, мечты, прекрасные надежды, не успев возникнуть, тут же рушатся под ударами жестокой действительности.
  • Не нужны мне поклонники — нужны друзья, не хочу, чтобы восхищались моей милой улыбкой, — хочу, чтобы меня ценили за внутреннюю сущность, за характер.
  • А мой совет такой: "Иди в поля, смотри на солнце, любуйся природой. Ищи счастье в себе самой, подумай обо всем прекрасном, что есть в тебе и мире и будь счастлива".
  • Чтобы заслужить счастье, надо трудиться, быть честным и добросовестным, а не лентяйничать или спекулировать. Пассивность только кажется приятной, но лишь работа приносит удовлетворение.
  • Похоже, что весь мир встал с ног на голову. Порядочных людей посылают в концентрационные лагеря, тюрьмы, обрекают на одиночное заключение, в то время как отбросы общества приходят к власти и командуют старыми и молодыми, бедными и богатыми.

За все, что делает христианин, он отвечает лично. За то, что делает еврей, отвечают все евреи.

(евреи)

А тот, кто сам счастлив, может дать счастье и другим. Тот, в ком есть мужество и стойкость, тот никогда не сдается и в несчастье.

Если ты меняешься, то замечаешь это, когда изменения уже произошли.

Лучше держать свои мысли при себе и ко всем относиться также пренебрежительно, как они относятся ко мне.

Природа - это единственное, что не переносит подделок.

(природа)

Будучи честной, можно многого достичь, сохранив при этом достоинство.

Не нужны мне поклонники - нужны друзья, не хочу, чтобы восхищались моей милой улыбкой, - хочу, чтобы меня ценили за внутреннюю сущность, за характер.

Некоторые люди непременно хотят воспитывать не только собственных детей, но и чужих.

А мой совет такой: «Иди в поля, смотри на солнце, любуйся природой. Ищи счастье в себе самой, подумай обо всем прекрасном, что есть в тебе и мире и будь счастлива».

Я попросила бы господа бога сделать меня такой, чтобы никого не раздражать.

Человека узнаешь только после настоящей ссоры. Лишь тогда он показывает свой истинный характер.

(ссора , характер)

Любовь - это значит понимать другого, делить с ним счастье и горе. И физическая любовь в какой-то момент тоже неотъемлема от этого.

Можно заткнуть людям рот, но нельзя запретить им думать, лишь потому, что они слишком молоды.

Боюсь за что-нибудь браться - а вдруг это запрещено?

Нечего разыгрывать страдания, если тебе прекрасно живется.

Чтобы заслужить счастье, надо трудиться, быть честным и добросовестным, а не лентяйничать или спекулировать. Пассивность только кажется приятной, но лишь работа приносит удовлетворение.

Вот это и есть самое трудное в наше время: идеалы, мечты, прекрасные надежды, не успев возникнуть, тут же рушатся под ударами жестокой действительности.

Человек может быть одинок, несмотря на любовь многих, если никто не считает его самым любимым.

Хорошо, что никому не нужно ждать ни минуты, чтобы начать делать мир лучше.

Нечестным людям надо платить той же монетой.

English: Wikipedia is making the site more secure. You are using an old web browser that will not be able to connect to Wikipedia in the future. Please update your device or contact your IT administrator.

中文: 维基百科正在使网站更加安全。您正在使用旧的浏览器,这在将来无法连接维基百科。请更新您的设备或联络您的IT管理员。以下提供更长,更具技术性的更新(仅英语)。

Español: Wikipedia está haciendo el sitio más seguro. Usted está utilizando un navegador web viejo que no será capaz de conectarse a Wikipedia en el futuro. Actualice su dispositivo o contacte a su administrador informático. Más abajo hay una actualización más larga y más técnica en inglés.

ﺎﻠﻋﺮﺒﻳﺓ: ويكيبيديا تسعى لتأمين الموقع أكثر من ذي قبل. أنت تستخدم متصفح وب قديم لن يتمكن من الاتصال بموقع ويكيبيديا في المستقبل. يرجى تحديث جهازك أو الاتصال بغداري تقنية المعلومات الخاص بك. يوجد تحديث فني أطول ومغرق في التقنية باللغة الإنجليزية تاليا.

Français: Wikipédia va bientôt augmenter la sécurité de son site. Vous utilisez actuellement un navigateur web ancien, qui ne pourra plus se connecter à Wikipédia lorsque ce sera fait. Merci de mettre à jour votre appareil ou de contacter votre administrateur informatique à cette fin. Des informations supplémentaires plus techniques et en anglais sont disponibles ci-dessous.

日本語: ウィキペディアではサイトのセキュリティを高めています。ご利用のブラウザはバージョンが古く、今後、ウィキペディアに接続できなくなる可能性があります。デバイスを更新するか、IT管理者にご相談ください。技術面の詳しい更新情報は以下に英語で提供しています。

Deutsch: Wikipedia erhöht die Sicherheit der Webseite. Du benutzt einen alten Webbrowser, der in Zukunft nicht mehr auf Wikipedia zugreifen können wird. Bitte aktualisiere dein Gerät oder sprich deinen IT-Administrator an. Ausführlichere (und technisch detailliertere) Hinweise findest Du unten in englischer Sprache.

Italiano: Wikipedia sta rendendo il sito più sicuro. Stai usando un browser web che non sarà in grado di connettersi a Wikipedia in futuro. Per favore, aggiorna il tuo dispositivo o contatta il tuo amministratore informatico. Più in basso è disponibile un aggiornamento più dettagliato e tecnico in inglese.

Magyar: Biztonságosabb lesz a Wikipédia. A böngésző, amit használsz, nem lesz képes kapcsolódni a jövőben. Használj modernebb szoftvert vagy jelezd a problémát a rendszergazdádnak. Alább olvashatod a részletesebb magyarázatot (angolul).

Svenska: Wikipedia gör sidan mer säker. Du använder en äldre webbläsare som inte kommer att kunna läsa Wikipedia i framtiden. Uppdatera din enhet eller kontakta din IT-administratör. Det finns en längre och mer teknisk förklaring på engelska längre ned.

हिन्दी: विकिपीडिया साइट को और अधिक सुरक्षित बना रहा है। आप एक पुराने वेब ब्राउज़र का उपयोग कर रहे हैं जो भविष्य में विकिपीडिया से कनेक्ट नहीं हो पाएगा। कृपया अपना डिवाइस अपडेट करें या अपने आईटी व्यवस्थापक से संपर्क करें। नीचे अंग्रेजी में एक लंबा और अधिक तकनीकी अद्यतन है।

We are removing support for insecure TLS protocol versions, specifically TLSv1.0 and TLSv1.1, which your browser software relies on to connect to our sites. This is usually caused by outdated browsers, or older Android smartphones. Or it could be interference from corporate or personal "Web Security" software, which actually downgrades connection security.

You must upgrade your web browser or otherwise fix this issue to access our sites. This message will remain until Jan 1, 2020. After that date, your browser will not be able to establish a connection to our servers.

Підготували добірку його цитат.

1. "Щастя ніколи довго не триває. Щастя все - день, година, одна хвилина"

2. "Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя"

3. "... тісна та невисока освіта наших суддів, прокураторів та адвокатів, оте нещасне Вrotstudium, що не дає такому функціонерові нічогісінько, крім знання параграфів, не торкаючи ані психології, ані суспільних відносин, ані історії, ані етики, присипляючи ще в університеті його душу і серце і випускаючи його в світ машиною, яка й працює так, як її наведуть переможні обставини"

4. "Школа політичного життя – то так як школа плаван­ня. Стоячи на березі і слухаючи теоретичних викладів і упімнень, ще ніхто на світі плавати не навчився. Тут перша річ – власна проба, власна діяльність, власне вміння і влас­на відвага. От чого ми мусимо на вічах учити наших селян. Нехай самі говорять, нехай учаться самі висловлювати свої потреби і кривди, стояти за своїми жаданнями і супроти панів, і супроти властей"

5. "Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів"

6. "Книги - морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить"

7. "Мова росте елементарно, разом з душею народу"

8. "Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо"

9. "Вічний революціонер -
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, -
Він живе, він ще не вмер"

10. "Я переконаний, що економічний стан народу - се головна підстава цілого його життя, розвою і поступу. Коли стан економічний плохий, то говорити про поступ, науку - пуста балаканина. … Такий стан економічний не є вічний і незмінний. Він постав з бігом історичного розвитку, і так само мусить упасти, зробити місце другому, досконалішому, справедливішому, більше людському"

11. "Література кожного народу - це найкраще дзеркало його життя"

12. "У мене жінка блондинка,<...> Брюнетка зовсім інший ґатунок людей. Найгірша брюнетка все ліпша від найліпшої блондинки"

13. "Віддай майно і жінку, і себе за Вкраїну".

ДОВІДКА

Іван Якович Франко (1856 - 1916) - поет, прозаїк, драматург, вчений, етнограф, фольклорист, історик, філософ, соціолог, економіст, журналіст, перекладач, громадсько-політичний діяч.

Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, тепер Львівська область, в родині коваля. Навчався в Дрогобицькій гімназії, Львівському (філософський факультет), Чернівецькому та Віденському університетах.

Брав участь у роботі студентського "Академічного гуртка" "Друг". За громадсько-політичну діяльність, яку було кваліфіковано як соціалістичну пропаганду, Франко чотири рази був ув"язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892).

В 1890 р. став одним із засновників та першим головою (до 1898) радикальної партії в Галичині, що згодом переросла у національно-демократичну, редактором її друкованих органів - газет "Народ" (1890-1895), "Хлібороб" (1891-1895), „Громадський голос" (з 1895).

У 1887-1897 рр. працював у редакції газети "Kurjer Lwowski". За участю Франка видані альманахи „Ватра", „Веселка", „Перший вінок".

У 1899 р. Франко став членом Української національно-демократичної партії. Завдяки підтримці Грушевського став членом наукового товариства ім.. Т. Шевченка, відтак відійшов од активної політичної діяльності і присвятив себе літературній і науковій праці. Очолював філологічну секцію та етнографічну комісію НТШ; був співредактором журналу „Літературно-науковий вісник" (1898-1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком).

1908 року здоров"я Франка значно погіршилося, однак він продовжував працювати до кінця життя. За останній період він написав "Нарис історії українсько-руської літератури" (1910), "Студії над українськими народними піснями" (1913), здійснив багато перекладів з античних поетів. 1913 року вся Україна святкувала сорокарічний ювілей літературної праці Франка.

Період останнього десятиліття життя Франка - дуже складний. За розповідями сина Андрія, "у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…".

"Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю" - писав Іван Франко. За таких обставин за неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.

Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. 31 травня відбулось кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі. Співорганізатором похорону був Кость Левицький, Зенон Носковський від імені УСС поклав вінок на могилу Каменяра.

Іван Франко був одружений з Ольгою Хоружинською, яка народила йому троє синів та доньку.

ТВОРЧИЙ ДОРОБОК

Франко плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик, і публіцист, багатогранний учений - літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист.

Письменник переклав українською мовою близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, у т. ч. - зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства, ліричної та епічної поезії народів світу, твори класиків зарубіжжя.

За стилем Франко належить до перших реалістів української літератури, найвизначніший поет пошевченківської доби. Новаторською була друга збірка «З вершин і низин» (1887, поширена 1893), охоплювала головні твори його суспільної лірики («Товаришам з тюрми», «Вічний Революціонер», «Каменярі», «Земле моя», «Тюремні сонети» та інші); революціонізувала молоде покоління, через що в Російській імперії була заборонена.

Вершина інтимної лірики Франка збірка «Зів"яле листя» (1896).

Проза Франка охоплює понад 100 оповідань, новел, 10 повістей, романів.

Починається з так званого «бориславського циклу» (від 1877 року), в якому Франко подав жахливий образ і глибокий аналіз соціального зла в тогочасній Галичині. Зубожіння, пролетаризація галицького села лягли в основу збірок «В поті чола» (1890), «Галицькі образки» (1897), до яких належать автобіографічні оповідання «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Schönschreiben», інші.

Вершини прози Франка: повість Boa constrictor (1878), соціальний роман «Борислав сміється» (1882, уперше зображені початкові форми революційної боротьби робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості).

На основі старих українських літописів Франко написав історичну повість «Захар Беркут» (1882, зображено героїчну боротьбу українських верховинців проти монголів 1241 року). До історичних творів належать «Герой поневолі» (1904, про революцію 1848 року у Львові), «Великий шум» (1907, про скасування панщини).

Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість «Перехресні стежки» (1899-1900). Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів, серед них - представники різних статей, соціальних верств, професій, національностей.

У цьому творі Франко порушує проблеми взаємостосунків українського селянства та інтелігенції, різних суспільних груп, влади і підлеглих, проблеми служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові, проблеми судочинства, подружніх стосунків, безправ"я жінки в суспільстві. Прототипом головного героя, Євгена Рафаловича, послужив Євген Олесницький - адвокат і громадський діяч.

Моральному розкладові «верхів» тогочасного суспільства в Галичині Франко присвятив романи «Для домашнього вогнища» (1892), «Основи суспільності» (1895). Повість «Лель і Полель» (1887) має дидактичний характер. Проза Франка відзначається жанровим багатством, реалістичним зображенням життя всіх прошарків суспільства.

У драматургії Франко виявив себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії. Перші спроби на цьому полі походять з гімназії: «Юґурта» (1873), «Три князі на один престол» (1874), інші. Найбільше п"єс Франко написав у 90-х роках. Найвизначніші з них - соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893), віршована історична драма «Сон князя Святослава» (1895). З більших п"єс відомі комедії «Рябина» (1886), «Учитель» (1896), з одноактівок «Останній крейцар» (1879), «Будка ч. 27» (1893), «Кам"яна душа» (1895), «Майстер Черняк» (1896), «Суд святого Миколая» (вперше вийшла 1920) У жанрі дитячої літератури Франко збагатив українську літературу книгами «Коли ще звірі говорили» (1899), «Лис Микита» (1890), «Пригоди Дон-Кіхота» (1891), «Коваль Бассім», «Абу-Касимові капці» (1895